Людей, які бурхливо виявляють свої емоції, у нас не люблять. Називають образливим словом «істеричка» і намагаються триматися від них на безпечній відстані. Психологи пояснюють, чому бути надмірно емоційним нормально та в чому перевага таких особистостей.
Причина 1: вони не небезпечні, а боягузливі та беззахисні
Людей, які щиро вважають, що світ — театр, а в них — головна роль у цій виставі життя, не люблять. Тому що важко запідозрити в скандальній покупниці, склочній колезі і хамському пасажирі ніжну трепетну душу.
Активна жестикуляція, гучні крики, сльози та демонстративний виклик «швидкої» виглядають досить неприємно і навіть лякають. А боятися не варто, бо всі ці спецефекти мають контрфобічний характер. Тобто, покликані насамперед захистити самого обурювача спокою. Від чого? Від страху, що його не любитимуть.
«Якою б яскравою, впевненою в собі, цікавою і самодостатньою не виглядала б людина, насправді вона почувається маленькою дитиною, яка страшенно боїться залишитися без уваги, не відчуває любові до себе, — пояснює Надія Кузьміна. — А що діти роблять, коли їх ігнорують? Правильно привертають увагу — плачемо, криком».
Якщо «королі драми» — люди особистісно незрілі, інфантильні, то не дивно, що й реакції у них на всі дитячі — нестабільні, експресивні. Боятися їх не варто: покричать та заспокояться, отримавши належну увагу від оточуючих.
Причина 2: вони вміють співчувати і бути добрим другом
Незважаючи на розхожий стереотип, надміру емоційні особистості часто виглядають досить милими, цікавими, привертають до себе увагу. До речі, їхня експресія може виражатися не лише у безпідставних скандалах. Цілком у їхньому стилі бути самовідданим рятівником. Саме ці люди з температурою 38 будуть з останніх сил повзти, демонструючи героїзм, аби допомогти у чомусь подрузі чи чоловікові.
Вони можуть стати добрими, розуміючими друзями, бо здатні створити з іншою людиною глибокий емоційний зв’язок. Вони тонко відчувають, вміють висловлювати почуття. І зрештою не їхня вина, що деяким ці їхні емоції просто важко витримувати.
Причина 3: вони не люблять негативних емоцій
Часто «королів драми» дорікають за театральність, поверхневу поведінку. Кажуть їм: «Та ти перебільшуєш, справа яйця виїденого не варта!» «Проте не можна назвати переживання таких людей поверховими, — впевнена Надія Кузьміна. — Навпаки, вони дуже тонко відчувають. Просто бояться переживати почуття депресивного спектру: сум, горе, не хочуть страждати.
Тому часто вони зовні драматизують, знову ж таки, захищаючись: зараз я швидко як афект переживу цю емоцію, але глибоко і надовго всередину не пущу. Тому переважно такі люди досить позитивні, оптимістичні.
Причина 4: вони не маніпулюють вами свідомо
Хоча б тому, що через розвинену емоційну сферу вони менш раціональні. «Можна помітити, що у «театральних» особистостей мова образна, бездієслівна, з безліччю нескладних прикметників, — ділиться спостереженням Надія Кузьміна. — Їх важко зрозуміти, бо їм самим важко аналізувати та послідовно викладати свої думки».
Скандали, демонстративна поведінка — такий самий ненавмисний, спонтанний спосіб привернути увагу. Приблизно так само себе поводитиме дитина, що загубилася в місті: нічого незрозуміло, навколо дорослі. Тому залишається лише верещати від страху.
Причина 5: вони дарують енергію та емоції
Найчастіше такі особи вибирають професії, які дозволяють їм частіше бути у центрі уваги: вчитель, актор, політик. “Їм потрібне загальне визнання, тому що це дає їм ілюзію потреби, того, що їх поважають і люблять”, – пояснює Надія Кузьміна. І, звичайно, вони мають багато енергії, якою вони здатні поділитися з аудиторією, надихати, мотивувати. Загалом, якщо не боятися цих «акторів одного театру», а зазирнути за лаштунки, то можна виявити там цілком реальне життя без бурлеску та гротеску.
