Насправді все доволі просто і навіть трохи банально. Тому що такі жінки просто себе не люблять і не цінують. Вони знаходяться в тому стані, в якому такі чоловіки самі до них тягнуться – в стані «вічної жертви». У таких жінок, як правило, дуже низька самооцінка і значимість самої себе в своїх же очах.
Вона невпевнена в собі і головний сценарій її життя, який цілком можливо тягнеться ще з її дитинства і всяких там мелодрам: “Любов – це завжди біль і потрібно страждати, а інакше все це просто не по справжньому”.
Тому такі жінки свято вірять, що якщо стосунки з чоловіком не складаються і треба його завойовувати і закохувати в себе, як би дивно це зараз не прозвучало, це означає одне – “ось вона, справжня любов!” Тобто така жінка не вибирає з тих, хто нею зацікавлений і проявляє цю зацікавленність реальними діями, а навпаки – якщо чоловік її “відфутболює” вона тут же вирішує, що потрібно просто показати і доказати йому, яка ж вона хороша і ось, тоді він вже точно гідно її оцінить.
Але навіщо жінці з нормальною і адекватною самооцінкою чекати, щоб хтось її ще оцінив і щось там комусь доводити? В цьому немає жодної потреби. Біль і любов – це зовсім про різне і жінка, яка немає емоційної залежності і психологічних трав родом ще з дитинства або яка вже хоча б пропрацювала їх – буде це добре розуміти.
Тому, дорогі мої жінки, вибирайте з тих, хто вже реально вами зацікавлений, у кого дійсно є до вас симпатія і хто проявляє її реальними діями. А всі ці страждання по нерозділеному коханню залиште для сюжетів слізливих мелодрам, там їм саме місце.
Ви цінні вже тут і зараз, ви чудові і гідні любові! І повірте, любов не “падає” раптово на голову – це тільки пристрасть, яка, в основному, так само раптово і минає без сліду.
Любов – вона створюється вашими спільними кроками назустріч одне одному. Вашими діями, вчинками і думками. Пам’ятайте про це. Щасти Вам!
