І, до речі, жест, що означає перемогу, теж належить йому…
Ніколи не здаватися!
Моє улюблене з Черчілля:
“Я завжди дотримувався правила: не біжи, якщо можеш стояти; не стій, якщо можеш сидіти; не сиди, якщо можеш лежати.”
Схоже на висловлювання лінивця.
Але виявляється, що лорд в котелку і з кубинською сигарою пройшов через найважчі життєві випробування: воював у Південній Африці, потрапив у полон, утік з полону, повернувся в Англію героєм. І замість політичної кар’єри повернувся воювати із бурами. Після війни стрімкий зліт політичними сходами: міністр торгівлі, міністр внутрішніх справ, міністр військово-морських сил! Але нажаль! потім була катастрофа: з його власної вини загинули 250 тисяч англійських солдатів.
250 тисяч. З вашої. Особистої провини. Можете уявити?
Черчілль подав у відставку і записався добровольцем на фронт. Майже десять років опали.
Почалася Друга Світова і він підняв націю, став прем’єр-міністром, врятував Англію від фашизму. І… програв парламентські вибори. Знову кілька років опали. Результат: Нобелівська премія з літератури. І через роки очікування знову пост прем’єр-міністра. Чому?
Тому що талановитий політик дотримувався своєї формули успіху:
“Успіх – не остаточний, невдачі – не фатальні, значення має лише мужність продовжувати”.
І, до речі, жест, що означає перемогу, теж належить йому.
