Ми подаємо вам до роздумів 4 варіанти, які або продовжують руйнувати нас і наше життя, або допоможуть зцілитися і з набутим досвідом піти в нове і здорове життя.
“Стратити не можна помилувати”. Нам пригадується один старий дитячий мультфільм, де від того, в якому місці хлопчик повинен був поставити кому, залежала і його власна доля. Ціна помилки була великою. Таке ж відбувається і в житті дорослих людей.
Ми часто робимо помилки, але не орфографічні, а життєві. З цих помилок складаються наші життєві уроки й наш досвід. Але вибір завжди за нами, де поставити ту саму кому, яка зможе змінити все в нашому житті.
Особливе місце в проходженні наших життєвих уроків займають ті, хто зробив нам боляче. Один зі шляхів, за яким розвивається людство — це шлях руйнування або шлях через біль. І ті, хто робить нам боляче, чинять це з певною метою.
На жаль, цей біль може бути настільки сильним, що розум вимикається і нами керують тільки емоції. Тоді як поводитися з людьми, які зробили нам боляче?
1. Віддати сторицею
Перше і природне бажання, яке виникає у нас — це відплатити своєму кривдникові, бажання зробити йому боляче. Але все залежить від того, хто цей кривдник: чужа чи близька людина.
Чужій людині завжди хочеться відповісти. Питання тільки в тому, на чиєму боці сила. Якщо сила на її боці й ви проти неї безсилі, то в голові все одно у вас закрадається план, як це зробити, як помститися або ж ви просто упокорюєтеся. Якщо ви рівні за силою, то ви можете просто дати здачі або відповісти тим самим і ви, так би мовити, будете квити.
Зовсім інша справа, якщо це близька вам людина: ваш партнер чи хтось із ваших батьків, а може і друзів. Стосунки між близькими людьми дуже часто будуються на принципі балансу «давати-брати». І в цьому випадку для того, щоб ви були в балансі з кривдником, ви теж можете зробити йому щось погане, але меншою мірою, ніж він зробив вам. Дисбаланс породжує почуття обов’язку і зав’язує кармічні вузли.
2. Носити біль в собі
Ви можете продовжувати носити цей біль в собі, тримати в собі всі свої образи та претензії. Ви можете їх висловлювати цій людині або в тихому діалозі собі. Це самокатування, природне пережиття болю.
І найчастіше ми саме так і робимо, ми не можемо відпустити цей біль і цю людину, носимо цей біль у своїй душі, продовжуємо ображатися і висловлювати претензії. Ніяк не можемо пробачити. А навіщо? Адже ця людина не зрозуміла, що вона нам зробила, якого болю завдала. Та й прощення вона або не просила, або якщо і просила, то формально, без особливого усвідомлення всієї сили свого вчинку. А як нам хочеться почути щире розкаяння, почути, що вона була неправою. Але ми у відповідь не чуємо нічого і продовжуємо себе з’їдати.
Ми не відпускаємо болю і прив’язуємо себе до нього. Ми не вільні, так, власне кажучи, і не прагнемо до свободи від нього. Ми тримаємо його і тримаємо себе. Нам важливий цей зв’язок і ми його утримуємо самі, утримуємо через образи та претензії.
Біль дуже часто руйнує організм, страждають наші нирки та серце. Організм знаходиться в стані постійного стресу, втрачається апетит, вага, йдуть життєві сили. Ми повільно і поступово руйнуємо свій організм і це може привести до важких захворювань.
3. Пробачити та відпустити
Пробачити — це, мабуть, найскладніший і найблагородніший наш вчинок, який ми можемо собі дозволити. Пробачити від щирого серця, не формально, не на словах, а так, щоб на душі стало легко і вільно. Відпустити людину і себе, відпустити свій біль, свої претензії та образи.
Стати вільним. Тому прощення потрібно в першу чергу не вашому кривдникові, а вам самим. На це потрібна мужність. Але ресурс у нас є. Важливо ним скористатися для того, щоб почати нове життя. Життя без старих зв’язків, життя без старого болю. Життя, яке можна відбудувати самому заново і таке, якого хочеться, з огляду на отриманий досвід.
4. Подякувати
Подяка — це вищий ступінь усвідомленості. Подякувати тому, хто зробив нам боляче за життєвий досвід, який завдяки йому ми набули. Нехай це важкий досвід, але він наш. І ми сміливо можемо йти далі, за новим досвідом, не несучи на собі тягар минулого. Ми — вільні, і ми вдячні життю за те, що воно у нас є і за всі ті нові можливості, які відкриваються перед нами.
Якому з 4-х варіантів віддати перевагу — вибір завжди за вами. Від того, що ви вибираєте, буде залежати й ваше подальше життя. Ті, хто зробив вам боляче, виконували призначену їм функцію і чомусь вони виконали її саме для вас.
Ви можете розібратися в причинах, чому це сталося, зрозуміти, пробачити, відпустити та пройти цей життєвий урок.
Ви можете також продовжувати йти цим замкнутим колом і притягувати до себе й далі людей, які будуть вам завдавати болю.
Ми прекрасно розуміємо, що перебуваючи в стані живого болю, важко робити позитивний вибір і потрібен час, щоб біль вщух, а рана загоїлася. Однак пам’ятайте, що ви можете йти або шляхом руйнування або шляхом творіння. Вибір за вами! Щасти вам!
