Що таке синдром стервозного обличчя, і чи можна його позбутися

Що таке синдром стервозного обличчя, і чи можна його позбутися

Йому схильна більшість людей, але мало хто знає, що він є володарем цього незвичайного синдрому, а ще менше — про те, як його позбутися.

Ви часто чуєте питання: «Чи все у вас гаразд?», «Чому засмутилися?», «Чи не втомилися?»? Вам не подобається власний вираз обличчя на фотографіях та відображення у дзеркалі? Виною цьому може бути синдром стервозної особи. Докладніше про цю проблему та методи її усунення нам розповіла Ганна Бортейчук – керівник клініки естетичної медицини «Estetic Alliance», експерт у косметології, блогер та письменник.

Синдром стервозної особи: вроджена особливість чи набута риса?

Широкому колу людей цей синдром став відомим після популярного американського відеоролика Bitchy Resting Face, в якому розповідається про те, як важко живеться людям із вічно незадоволеним обличчям.

У відеоролику на YouTube стервозна особа розглядається як соціальна проблема: через маску зневаги оточуючі сприймають його власників, як пихатих і навіть агресивних особистостей, тоді як насправді ці люди дуже милі і доброзичливі.

Втім, у відео викладено не цілком об’єктивну з медичної точки зору інформацію. Справді, існує цілий перелік певних рис обличчя, які схильні до формування bitchy face: опущені куточки губ (як у Кейт Уінслет), тонкі губи (Марлен Дітріх), велика відстань між носом і верхньою губою (як у Вікторії Бекхем), глибоко посаджені очі недостатньо відкритий погляд, низьке положення брів (як у Крістен Стюарт), гачкоподібний ніс, виражені носогубні складки та м’язовий тип обличчя.

Однак наявність всіх вищеперелічених ознак зовсім не говорить про те, що людина схильна до синдрому стервозної особи. Основну роль його формуванні грає все-таки м’язовий тонус.

Природні фактори, які посилюють проблему

М’язи обличчя діляться на депресори — тканини, що опускають, і елеватори — що піднімають їх. Також є кругові м’язи: очей та рота. Усі вони мають дуже чутливі ацетилхолінові рецептори, які моментально реагують на будь-які емоції та думки – саме тому їх називають мімічними.

У юному віці м’язи перебувають у балансі, проте з роками схильні входити до гіпертонусу – це може бути обумовлено як психологічними факторами, так і процесами старіння. Згодом типовий вираз обличчя закріплюється: адже надлишковий тонус характерний саме для тих м’язів, які найактивніші. Якщо людина часто хмуриться, то з більшою часткою ймовірності у неї з’явиться «зморшка скорботи» у міжбрів’ї, а якщо постійно гнівається і підтискає губи — тоді навіть у спокої м’яз з часом почне підвертати їх усередину, зменшуючи візуально. Тут спостерігається той же механізм, що і при поганому зорі, коли мимовільне примружування стягує до центру круговий м’яз ока і звужує щілину ока.

Особливу роль відіграють носогубні складки: якщо м’яз, що проходить вздовж крил носа, надмірно напружений, то він підтягує тканини вгору, утворюючи валики біля носа і формуючи глибокі носогубні зморшки, що надають обличчю хижого вигляду. Зазвичай такі зміни відбуваються при м’язовому типі старіння.

Ще один фактор, що посилює проблему, – це гравітація. Під її впливом тканини обличчя «сповзають» до центру і вниз, отже, стервозний вигляд з віком лише посилюється. Активність м’язів-депресорів посилюється, тоді як елеватори, навпаки, слабшають. В результаті виникає птоз, тобто опущення тканин та втрата овалу обличчя.

Як позбутися синдрому стервозної особи?

Насамперед, потрібно працювати з емоціями. Як було зазначено, мімічні м’язи дуже чутливі до думок. Тому все, про що ви думаєте, і все, що переживаєте, яскраво відбивається у вас на обличчі. А оскільки внутрішня напруга викликає скутість м’язів обличчя та шиї, це не тільки створює неприємний мімічний вираз, а й погіршує кровообіг, а отже – живлення тканин обличчя.

Причиною відсутності посмішки та опущених куточків губ (похмуре обличчя) нерідко є стан зубів. Не кожен може похвалитися правильним прикусом та задовільним естетичним виглядом ротової порожнини — звідси беруться різні комплекси, що стосуються зовнішнього вигляду. На щастя, цієї проблеми можна позбутися завдяки сучасній стоматології.

Усунути м’язові спазми добре допомагає масаж. Причому важливо приділяти увагу не тільки і не стільки особі, скільки всьому тілу. Бажано відвідувати сеанси загального масажу регулярно, курсами — щонайменше двічі на рік. Хорошим доповненням стане самомасаж обличчя: він допоможе зняти напругу. Важливо виконувати його дуже акуратно, рухаючись лише масажними лініями. Для покращення ковзання варто використовувати спеціальний крем або олію. Як домашній «помічник» можна також придбати вібромасажер.

На жаль, у світі людина відчуває високий рівень хронічного стресу, через що контролювати міміку вкрай складно. Тому найбільш ефективним засобом проти гіпертонусу мімічних м’язів, що формують зморшки та інші ознаки стервозної особи, є ботулотоксин. З його допомогою можна: підняти куточки губ, усунути ефект стиснутих губ і кисетні зморшки; розгладити носогубні складки; прибрати зморшки на лобі та в міжбров’ї; підняти брови; розплющити очі, зробивши погляд більш розкритим.

За рахунок розслаблення ботулотоксином м’язів-депресорів активізуються м’язи-елеватори – це забезпечує ефект ліфтингу.

Також можна вдатися до контурної пластики — ін’єкцій філера гіалуронової кислоти, який допоможе розгладити носогубні зморшки та розгорнути куточки губ вгору. Для уповільнення процесів старіння та профілактики вікового птозу, який посилює синдром стервозної особи, косметологи пропонують ще одну ефективну процедуру – нитковий ліфтинг. У свою чергу, вираз обличчя також впливає на настрій, тому важливо розірвати хибне коло: зараз навіть розроблено методики лікування депресії за допомогою введення міорелаксантів у лицьові м’язи.

Трохи психології

На хвилі інтересу до цього синдрому психологи кинулися вивчати сприйняття різних виразів обличчя у суспільстві. Загальновідомо, що північні народи менш усміхнені, ніж жителі південних регіонів. Це пов’язано з кліматичними умовами: від холоду ми рефлекторно затискаємося, тоді як тепло змушує розслаблятися.

Ментальність у різних країнах відрізняється, і якщо у США чергова посмішка вважається нормою, то в Японії та Кореї більше довіри викликає стримана міміка. В Україні люблять жартувати та веселитися, але не прийнято посміхатися незнайомим людям на вулиці — така безпричинна поведінка може спричинити занепокоєння.

Саме тому думати, що синдром стервозної особи є соціальною проблемою, особливо зараз, коли в моді толерантність та бодіпозитив, не слід. Головне — бути в гармонії із собою!

Джерело