Як відвести від себе біду: два способи

Як відвести від себе біду: два способи

Толку в переживаннях і в проливанні сліз немає…

Треба свідомо намагатись відвести від себе нещастя, як у народі говорили. Відвести біду, горе, хворобу, бідність — не дати нещастю прийти у ваше життя…

По-перше, не треба надто вдивлятися у погане. Занадто поринати у похмурі історії, в опис поганих подій, втрат, хвороб, негативних подій. Читати та дивитися, слухати – це одне. Поринати в історію повністю, емоційно з’єднуватися з нею — це інше.

Співчуття це правильно, це природно. Але брати на себе всю інформацію не треба. Особливо це може зашкодити людям емоційним, вразливим. У відомому експерименті навіть температура тіла знижувалася у тих, хто дивився на оголену людину у ванні з льодом.

По-друге, якщо вас щось зачепило, викликало емоції, співпереживання, схвилювало, просто допоможіть. Допоможіть так, як можете. Візьміть участь у ситуації; допоможіть грошима, якщо потрібно. Запропонуйте іншу допомогу. Якщо просто потрібна підтримка добрим словом, підтримайте добрим словом.
Не дійте. Якщо допомогти конкретній людині чи бідній тварині нічим не можна, а ситуація вас зачепила і мучить, допоможіть іншим. Іншим, які потрапили до схожої ситуації, тим, з ким трапилося подібне. Здійсніть хорошу справу.

Таким чином, ми не відвертаємось байдуже від чужого нещастя. І не рвемо собі душу безплідними переживаннями, не сприймаємо тяжких вражень. І не поринаємо у ванну з льодом. Ми чинимо дію, діяння, — правильне діяння. І воно відводить нещастя. Так вважалося у народі.

А користі в переживаннях і в проливанні сліз немає. Як писав Діккенс, що толку в сльозах, які не коштують нам жодної копійки? Навпаки, це може призвести до «емпатичного стресу» — до переживання насправді того, що пережито «через інших». Тож користуйтесь простим способом самозахисту. Він справді працює.

Автор Анна Кір’янова