Бред Кернс (Brad Kearns) – письменник і батько трьох дітей. У своєму блозі DaDMum він розповідає про батьківство і сімейне життя. Його тексти давно припали читачам до душі за щирість і теплоту, але одна публікація у Фейсбук справила на підписників особливе враження. Це текст про звичайний, на перший погляд, буденний день його дружини Сари. Прочитайте його – і ви зрозумієте, чому розповіддю про будні мами і домогосподарки поділилися понад тисяча осіб.
«Сьогодні важкий день на роботі. У нас щомісячна нарада вищого керівництва. Мені доведеться 5 годин їхати на машині та поїзді туди і стільки ж назад.
Приїхавши, я повинен буду сидіти там цілий день, виконувати важливі робочі справи, проводити серйозні робочі розмови. Це виснажує.
А що робить моя дружина? Та нічого особливого.
Їй лише потрібно розбудити двох хлопчиків, одягнути і нагодувати їх, і все це – поки вона годує грудьми третього.
Потім, звичайно, їх потрібно буде відвести на вулицю або в парк, щоб вони вихлюпнули всю свою енергію. Немає нічого простішого. Лише скласти їх сумки, знайти шапки, приготувати їжу і запасний одяг і посадити їх у машину.
Потім на прогулянці їй доведеться знову годувати малюка, тому що такі вони, немовлята. З ним на руках їй доведеться пильнувати за іншими дітьми, гойдати їх на гойдалках і розважати їх, щоб вони не занудьгували. Простіше не буває.
Вони повернуться додому, час готувати обід. Найімовірніше, діти будуть примхливі і не захочуть його їсти. Потім вона спробує вкласти їх відпочити, одночасно роблячи покупки в Інтернеті. Продукти… Ось це життя. Пф-ф… Ніби так важко піти самому в супермаркет з трьома маленькими дітьми.
Впевнений, після обіду вони будуть вимагати, щоб їм дали покататися на велосипедах, скутерах, машинках, будуть ганяти туди-сюди через задні двері. Вона, напевно, знову буде сидіти і годувати Тедді. О 4 годині дня діти знову почнуть втомлюватися і вередувати. Вона буде сваритися з ними через дрібниці на кшталт «не бий брата». Що ж…
Ну а о 5 годині вона захоче дізнатися, де я знаходжуся і як у мене справи. Продукти ось-ось привезуть, а хлопчаки скаженіють. Тедді проситься на руки, і їй треба погодувати його та почати вечірні процедури. Вірогідно, я відповім повідомленням «я перетелефоную», адже я страшенно зайнятий.
Вона буде готувати вечерю дітям, простежить, щоб вони поїли, покупає кожного і одягне їх у піжами – все це протягом години і однією рукою, тому що вона досі тримає Тедді. Змучена нескінченними справами і не знайшовши ні секунди для себе за цілий день, вона знову зателефонує мені, щоб дізнатися, де я. Вона буде стомленою, спітнілою і виснаженою від дотиків. Роздратована, вона мріятиме лише про душ, шампунь і чашку гарячого чаю.
Я з поважним виглядом ввійду додому о 7:30 після важкого дня. Вона просто сидітиме в телефоні поряд з дитячими ліжечками, тому що малюки ніяк не зможуть заснути. Упевнений, продукти ще не до кінця будуть розкладені, адже вона встигла розібрати лише ті, що зберігаються в холодильнику.
Можливо, мені навіть доведеться приготувати нам вечерю.
У вихідні вона скаже Ноксу, що у нього є мопед, тому що «тато дуже багато працює для нашої сім’ї».
Як я вже сказав, сьогодні у мене був важкий день.
Дякую, місіс DaDMum, за все, що ти для нас робиш. Ти наш клей”.
Нам після прочитання тексту захотілося зателефонувати своїм матерям і подякувати за їхню працю. А яке враження справив цей пост на вас?
