Герої з часом втомлюються, а люди залишаються міцними до кінця.
Зосереджуйтесь на власному стані та власних емоціях, щоб не поранитись об гостроту цього світу.
Страждання в кінцевому результаті знесилюють кожного. Когось швидше, когось довше, але ніхто не може перебувати в зневазі, маніпуляціях та обмані. Навіть найсильніше серце не витримує такого ставлення до себе. Але сильні духом – зовсім не ті, хто уникає любові й турботи.
Ми чомусь впевнено вважаємо, що люди, які залишаються холодними до почуттів і строго контролюють свої емоції – це сильні люди. Медіа нав’язала нам образ такого супергероя, який з кам’яним лицем ігнорує все людське і працює, як машина. Ми протиставляємо емоції логіці.
Для нас сильна людина – це дуже часто хто такий, хто вміє пригнічувати в собі почуття. Хтось такий, хто нехтує ними. Але чи сильна це людина? Якщо почуття – це ризик. То чи мужньо робить той, хто відмовляється та уникає їх?
Емоційно стійкі люди забувають про свої потреби. Вони спішать помагати людям, рятувати світ, чинити подвиги. Тому що це все здається їм набагато простішим, ніж зняти маску і побути собою, простою людиною зі своїми ранами.
А ран у “сильних” людей тьма. Бо вони не лікують їх. Від героїзму до героїзму вони мчать спасати людей, не маючи часу поставити навіть маленький пластир на свою чергову рану. Колись втома, спустошення і розчарування візьмуть вверх. І тоді не буде звідки черпати енергію. Зупиніться, поки не пізно.
Серце, втомлене бути сильним
Дуже часто такі люди зриваються. Тоді їм самим потрібна психологічна допомога. Вони говорять про свою втому. Про те, що більше не можуть ламати стіни. Але аналізи показують, що вони абсолютно здорові.
До психологів звертаються не тільки ті люди, які довго ігнорували свої емоції, а тепер не знають що з ними робити. Але й ті, хто намагався вгодити собі й людям однаково. Розривався між своїми та чужими потребами. Чергуючи пріоритети. Такі люди спочатку почувають себе комфортно, а потім втомлюються від цієї нестабільності. Вони дивуються, як швидко їхня сила перетворилася в таку неміч.
Але це все закономірно. Люди, які намагаються довести себе до ідеальності, щоб врятувати цілий світ дуже швидко витрачають свою життєву енергію. Мозок говорить їм: “Стоп!”, щоб врятуватися від цієї швидкості та людина стає млявою.
Люди, які постійно вимагають від себе більшого, щоб завжди здаватися кращими, змушують страждати самі себе.
Проста порада для людей, які втомилися бути сильними
Сильні люди, наче бігуни на біговій дорожчі. Вони вибирають для себе важкий режим і постійно намагаються перевищити його. Вони біжать надмірно і пишаються собою. Вони думають, що бігтимуть так вічно.
Але колись у них зловить судома, втомляться ноги, зіб’ється дихання. Вони дістануть своєї межі. І цей темп, який вони самі собі обрали вимагатиме від них рухатися швидко, а серце більше не зможе. Життя перетвориться на жахіття, з якого важко вибратися. Вони продовжуватимуть бігти, щоб ніхто нічого не помітив. І ніхто не помітить. Всі бігтимуть спокійно у своєму темпі, поки їх партнер страждатиме.
В такому випадку потрібно поступово зупинитися. Припинити перегони. Заспокоїтися і випити ковток холодної води.
Настав час подбати про себе
Ви не зможете бігти так постійно. Робіть паузи. Вмійте насолоджуватися життям і спокійному темпі, на паузі. Зробіть великий вдих і видих. Відпочиньте. Заради себе.
- Не витрачайте енергію на сварки та конфлікти. Уникайте їх.
- Не очікуйте від людей нічого, щоб не розчаруватися. Просто спостерігайте.
- Ставте свої потреби в пріоритет завжди. Вмійте усвідомлювати їх.
І як би це вас не засмучувало, запам’ятайте – ви не герой. Ви проста людина. Унікальна, неповторна, але все ж людина. А це означає, що ви повинні піклуватися про себе, а не про увесь світ. Нехай він сам піклується про себе.
Не уникайте своїх почуттів, потреб, емоцій. Дайте їм волю. Будьте людиною. Бо герої з часом втомлюються, а люди залишаються міцними до кінця.
