Позитивна психологія запевняє: удачу можна залучити на свій бік. Як зробити так, щоб нам частіше щастило? Пояснює психолог Філіп Габійє, професор психології Вищої школи комерції, автор книг «Похвала удачі» і «Похвала оптимізму», один з піонерів позитивної психології у Франції.
Удача — це і об’єкт жадання, і предмет забобонів. Зокрема, вважається, що існує два типи везунчиків: ті, хто «колекціонують» сприятливі випадки просто тому, що народилися під щасливою зіркою, і ті, на кого впав подарунок з неба (лотерейний виграш, доленосна зустріч, непояснюване зцілення)…
Психолог Філіп Габійє вважає, що цей постулат потребує доповнення, інакше ми залишимося в рамках магії і фаталізму. «Дійсно, випадкове везіння зустрічається, але є й інший різновид удачі, яку можна «підштовхнути» і культивувати, і така удача доступна всім».
Цей підхід відповідає поглядам Річарда Вайзмана, психолога з британського Хертфордширського університету, фахівця з «фактору удачі».
Вивчення сотень щасливих людей дозволило йому встановити, що існує два різновиди удачі: пасивна (виграти в лото) і психологічна, яка виникає в результаті вольового рішення, усвідомленого формулювання особистої позиції. Інше його відкриття полягає в тому, що удача другого виду може відновлюватися, чому психолог і називає її «довготривалою удачею».
І той, і інший різновид удачі має п’ять складових, вважає Вайзман:
- своєчасна зустріч (правильна людина в потрібний момент);
- ключова інформація, яка виявилася доречною;
- відкритість новому (можливість набуття позитивного досвіду);
- несподіваний запит;
- і доленосна подія, що порушує звичний плин життя.
«Щоб подовжити удачу, — уточнює Філіп Габійє, — потрібно підготувати ґрунт, в якому зерна сприятливих можливостей зможуть розвинутися і зміцніти».
Це можливо, тільки якщо ми зможемо засвоїти наступні чотири установки.
1. ПОСТАВИТИ ЗАВДАННЯ
«Щоб генератор удачі запрацював, він має бути запрограмований і відрегульований в залежності від обраного нами напряму, — стверджує психолог. — Тоді він додасть сенсу тим подіям, які з нами відбуваються, і «згенерує» удачу: саме наші цілі, які забезпечують роботу генератора, дозволять нам її виявити».
Канадійський психолог Альберт Бандура, відомий своєю концепцією самоефективності, писав майже 30 років тому: «Наша людська природа частково керується тим вибором особистих цінностей і норм, який ми робимо. Механізми того, в чому ми вбачаємо свою цінність як особистості, частково визначають вплив наших зустрічей на напрямок нашого соціального розвитку».
Наприклад, якщо немає завчасно проясненої інтенції, немає і тривалої удачі. Це не означає, що треба починати з детального планування проекту. Йдеться скоріш про те, щоб визначити свої бажання, відчути, в якому напрямі хотілося б розвивати своє життя, який вкласти в нього сенс.
Позитивна інтенція — це квінтесенція життєво важливих бажань, і щоб визначити їх, потрібно зрозуміти, що дає нам відчуття внутрішнього розквіту, що може стати рушійною силою всього життя.
«Що відгукується в мені? Чого я потребую, чого хочу?» Ось ті запитання, які ляжуть в основу нашого шляху до успіху. Потім кожному належить конкретизувати свої очікування, надати плоть своїм намірам: завести щоденник, здобути освіту, зустрітися з тими, чиї бажання схожі на наші.
2. ВІДКРИТИСЯ СВІТОВІ
Це означає внутрішньо бути готовим помітити нове, максимально сприйняти те, що відбувається навколо нас.
«Це загальна установка на уважність і постійне пильнування, що дозволяє нам вловити цікаву інформацію, миттєво побачити перспективи нового знайомства, спрямувати енергію в певному напрямі. Таким чином ми багаторазово підвищуємо наші шанси, незалежно від того, чи вважаємо ми себе причетними до появи цих можливостей або ні».
Роблячи час від часу паузу, щоб відключитися, ми дозволяємо працювати нашій інтуїції та звільняємося від влади супротивників удачі — рутини й автоматичного мислення.
3. ВИКОРИСТОВУВАТИ НЕВДАЧІ
Найщасливіші не позбавлені ударів долі або несподіваних неприємностей, але вони вміють ефективно і з довгостроковим результатом «переробляти» свої невдачі, — продовжує психолог. — Не віддаючись на волю гніву, смутку або злопам’ятству, вони шукають в собі причини невдачі, знаходять вірну оцінку, враховуючи обставини, і, нарешті, піддають свій провал «вторинній переробці».
Для початку вони відокремлюють випадкове або неминуче від того, за що вони самі (нехай частково) несуть відповідальність. «Вони також можуть парадоксальним чином виявити в самому серці своєї невдачі зародки удачі, адже майже завжди все могло бути гірше».
Нарешті, вони задаються єдиним значущим в такій ситуації запитанням: що я можу винести з цієї неприємності?
Або, інакше кажучи, як і за яких умов я зможу перетворити її в щось позитивне?
Як мені слід зараз вчинити, щоб обернути її на свою користь?
Чому мене навчила ця подія?
Як я можу використовувати ситуацію, щоб зустріти нових людей, отримати нову інформацію, відкрити нові світи? Останнім етапом «переробки» стає «перезапуск» генератора шансів, з тим щоб він зумів тепер відкрити нові двері, знайти інші шляхи.
Зайнятися новою справою, відновити відносини з колишніми знайомими, приймати і посилати запрошення, збирати інформацію на важливу нам тему… Кожному належить самому знайти спосіб впустити свіжий вітер у свій світ і додати в свою удачу нові інгредієнти, як би вони не називалися — своєчасна зустріч, ключова інформація, новий світ, несподіваний запит…
4. СТАТИ ТАЛІСМАНОМ ДЛЯ ІНШИХ
Чим ширша мережа наших особистих контактів, чим більше тих, з ким ми знайомі, тим вища ймовірність того, що з нами станеться щасливий випадок. Річард Вайзман уточнює: щасливим людям «властиво очікувати, що їхні стосунки з іншими будуть плідними».
За умови, звісно, що, вступаючи в стосунки, ми проявляємо великодушність, увагу до іншого і надаємо послуги безоплатно, інакше знайомства зводяться до корисливого й егоїстичного поповнення списку контактів. Ось чому окрім зв’язків як таких нам потрібна енергія дарування себе, інакше основу для тривалого везіння закласти не вдасться. Це означає, що ми самі повинні стати для інших талісманами, приносити їм удачу.
«У любові, знань і везіння є щось спільне: вони створені, щоб безперервно циркулювати в суспільстві, пов’язувати людей та утворювати загальнолюдські цінності, — стверджує психолог. — Щоб приносити удачу іншим, достатньо приділити їм увагу і час, бути готовим їх вислухати. Повідомити співрозмовникові важливі відомості, відкрити йому нову царину можливостей, але також бути поруч в разі невдачі, щоб допомогти перетворити її на шанс для зміни на краще».
Виявляючи співчуття і солідарність, ми не тільки забезпечуємо собі запас майбутніх успіхів, але і наповнюємо життя сенсом та глибиною, спростовуючи сумнозвісну максиму «Людина людині вовк».
